smugasta: (Default)
Світ концентрується, згущується, напружується струнами налаштованого інструменту. Списки справ потребують все дрібнішого почерку.
Все це складно, інколи відчайдушно, але це саме те, чого я хочу.
І врешті я знаю, що я все зможу, і це все буде неідеально сплановане і прекрасне: рух, книжки, руки в фарбі, блакитні лінії гір, незнайомі птахи і твої сірі очі, знайомі вулиці великих міст, друзі, перевтома, музика, відчуття життя, що проходить прямісінько крізь тебе.
1546052_731497736894563_2383221981512636509_n

***

Feb. 1st, 2014 12:12 pm
smugasta: (Default)
Хочеться залізти під ковдру, читати книжки і спати, читати книжки і спати, зашторити вікна, закрити двері, читати і спати, читати і спати, а потім прокинутись, а там за вікном вже весна: запах землі, співають по-весняному синички і перші квіти пробивають землю й сніг на могилах януковичів й захарченків.
smugasta: (Default)
читати_зм
Поговорімо про книжки.
Які художні твори ви вважаєте культовими, знаковими і найкрутішими для створення європейської (і американської ) літератури?
Не просто хороші книжки, приємні для читання, а важливі тексті, без яких картинка неповна.

мої варіанти )
Я спробую скласти свій список, але певна, що в ньому бракує багатьох пунктів, це більше думки вголос
Два найважливіших кита: антична література (Гомер, Езоп, Есхіл, Софокл, Евріпід, Вергілій, Овідій ) і Біблія.
Далі, хаотично:
Старша Едда, Данте "Божественна комедія", Шекспір, Джованні "Декамерон", Гете "Фаус", Сервантес "Дон Кіхот", Рабле "Гаргантюа і Пантагрюель", Гофманн "Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер", Бальзак "Гобсек", "Людська комедія", Стендаль "Червоне і Чорне", Мопассан, Флобер "Пані Боварі", Джек Лондон "Жажда жизни", Гемінгвей "Старий і море", "По кому дзвін", Вальд "Портрет Доріана Грея", Манн "Зачарована гора", Бернанд Шоу "Пігмаліон", Кафка, Маркес "100 років самотності", Сартр "Нудота", Камю "Чума", "Сторонній", Джойс, Гессе "Степний вовк", Екзюпері "Маленький принц"...
Байрон "Дон Жуан", Петрарка, Бодлер...
щось мені підказує, що варто дописати Пруста, але навряд чи настане той день, коли я його прочитаю.
Орвелл "Скотний двір", Замятін "Ми", Хакслі "О дивный новый мир"
Американське: Харпер Лі “Вбити пересмішника”, Селінджер "Над прірвою в житі", новели, Фіцджеральд "Великий Гетсбі", "Ніч лагідна", Драйзер "Американська трагедія", Едгар По, Вашингтон Ірвінг, Стейнбек
Російська: Достоевский "Преступление и наказание", "Идиот", "Бесы", Тургенев "Отцы и дети", Толстой "Анна Каренина", Грибоедов "Горе от ума", Булгаков "Мастер и Маргарита", Гончаров "Обломов", Чехов, ...
Українську напишу окремо, бо можна багато говорити про те, як вона вплинула чи не вплинула на світову культуру, але для моєї картинки світу вона важлива: Українська: Сковорода, Котляревський, Шевченко, Франко, вірші, Перехресні Стежки, Захар Беркут, Леся Українка, "Лісова пісня", "Одержима", поезія, Хвильовий, Йогансен "Пригоди вченого доктора Леонарда...", Земляк "Лебедина Зграя", Домонтович "Дівчинка з ведмедиком", Антонич, Багряний "Тигролови", Коцюбинський...
Десь посередині між українською і російською Гоголь.
Фентезі: Толкін “Володар кілець”
Фантастика: Жюль Верн, Бредбері "451 градус по Фаренгейту", "Кульбабкове вино", Азімов "Фонд", "Я робот", "Кінець вічності"
З сучасною плутаюсь зовсім. З української: Андрухович, Прохасько, Іздрик, Андрусяк...
Які ваші думки з цього приводу?

п.с. список оновлюється

23

Nov. 24th, 2013 01:06 am
smugasta: (Default)
Ось і перший день моїх 23-х.
Хочу провести добрим словом минулий рік. Бо моє 22-х річчя було чудовим і насиченим! Я дуже багато мандрувала, відкривала нові країни: Грузія, Німеччина, досліджувала знайомі: Україна, Британія, Штати. Я побувала в трьох нових для мене великих містах України: Ужгород, Луцьк і Вінниця і одному маленькому: Васильків, і в одному Карпатському селі: Криворівня. Я була в улюблених містах: Київ, Львів, Харків, Лондон, відкривала їх для себе по-новому. Я дуже багато малювала, провела чудову виставку в Києві, тішилась виходу чотирьох книжок з моїми ілюстраціями і Правобукварика. Я придумала кілька чудових проектів і сподіваюсь, мені вистачить часу й наснаги їх втілити в життя! Я спілкувалася з друзями, знайомилась з новими людьми і птахами. Мандри, птахи, творчість і близькі люди.
Це були внутрішні рухи, зростання моїх дерев. Дякую світу за все це натхнення, за всі ці ідеї, за людей, що поряд, за нові шляхи, за любов і вдячність, що пульсуть в мені. Всі ці внутрішні зміни, маленькі зрушення, великі рішення.
Сподіваюсь, наступний рік готує для мене приємні речі! Я вірю в магію чисел (23-го листопада виповнилося 23 роки), але ще більше вірю в магію улюбленої роботи, хороших людей поряд, в магію мрій і цілеспрямованості :)
smugasta: (Default)
Нам кажется, что способность к абстрактному мышлению находится на вершине эволюции, а одноклеточность, например - глубоко у ее фундамента. На самом деле, на вершине эволюции находится все, что в данный момент живет.
Джерело
smugasta: (Default)
Коли мій павук виросте, будемо ось так розгулювати містом!
1235264_514127858663428_2069690532_n
Denis Dubois (блоґ автора)
smugasta: (Default)
Врешті решт я повернулася у це передосіннє місто. Всі шляхи замкнулися колом і знову вдома, серед знайомих людей, знайомих речей, трішки незнайома я.
Це літо було шалене й прекрасне: Берлін, Лондон, Сан Франциско, Нью Йорк, знову Лондон.
Гори, любов, океан, скелясті острови, неймовірно великі озера, річки, довгі сонячні дороги, добрі кити, друзі, джмелі, птахи, старі ліси, нові книги, перельоти, мушлі, затишні повільні човни, довгі вечори поряд, бурундуки і білки, довгі дороги пішки, нові міста, хмарочоси, музеї, мости, і все те,
що залишилося в мене всередині.
Я повернулася, і тут зовсім незвично, хоч знайомі сороки і осінь підкрадається геть моя.
Дякую всім, хто був зі мною, хто випадково зустрівся, всьому, що трапилося та випадково трапилося.
Дякую всім маленьким і великим подіям, що робили цей світ ближчим,
що змінювали мене зсередини.

IMG_3902

...

May. 25th, 2013 11:16 am
smugasta: (Default)
8125912ca8b911e29b7122000a1f9a64_7

В мені накопичилась втома, важка як мокра глина. Тепер я ношу її в собі.
Знаєте, так важко прокидатись, не хочеться шукати нові книжки і фільми. Не хочу виходити з дому, в цей концентрований простір.
Ця втома паралізує руки, повіки і кінчики пальців. Всередині згусток бажань замурований наче монах.
В мені накопичилась втома. Ні сон, ні довгі прогулянки не беруть її. В глибоких шахтах мого світу лежать цілі пласти важкої м'якої втоми.
Я відчуваю її в собі завжди, десь всередині погляду, в міжреберному просторі, в м’язах душі.
В мені накопичилась втома і я не знаю, що з цим робити...


Лежати і слухати відцвітання акацій,
лежати і їхати довгими-довгими дорогами з снів
лежати так довго, щоб відчути як паростки бажань розколюють асфальт.
smugasta: (Default)
Я йшла собі дорогою, в мокрих кедах. Свіжо після дощу. Яскрава скибка Місяця. І увесь цей сутінковий світ переповнений через вінця акацієвим цвітом.
Літають шпаки, стрімко темніє.
До тонкого, до дивного і незбагненного самотньо.

Ці літні довгі вечори вимагають споріднених душ.
smugasta: (Default)
Приховані усмішки мого внутрішнього світу, щасливі моменти річними кільцями в серці,
і самокати, мандри, солодощі, нові міста, нові птахи, нові хвилини разом.
Все буде добре, моє щастя. На самокаті вперед за мріями! :)


333605_2365720179940_2126415373_o
smugasta: (Default)
Наш світ замело снігом, розгойдуються за вікном тонкі хребти дерев. Довгі-довгі заплутані сни, ранкові читання хороших книжок, надихаючі плани, що пророщують всередині сонячні дерева.
Щастя, тихе й тонке.
Я закінчила 1-ий курс магістратури, маю багато роботи, бажань, ідей.
Відчуваю душу цього дивного міста, відчуваю, що люблю.
Цей світ потребує багато зусиль, але він того вартий.

Малюю весну, бо вона все ж таки прийде :)


766ad12c93cc11e29a4b22000a1fb593_7
smugasta: (Default)
Інколи здавалося, що я не люблю людей. Надто вимоглива до інших, що часто люди мене дратували.
З цим відчуттям було некомфортно. Бо не суди. Бо врешті-решт, як істота соціальна, я мушу наповнювати життя людьми, щоб бути повноцінною і щасливою.
Сьогодні я зрозуміла.
Я, насправді, дуже люблю людей. Я люблю людей, як гурман любить їжу.
Коли насолоджуєшся наїдками, знаєшся в прянощах, спеціях; хрусткі скоринки, базилік, запах свіжої випічки, солодко-кислі індійські соуси, запах імбиру і часнику, свіжа риба, запечені овочі; коли розрізняєш десятки видів сирів на смак, вмієш підбирати вина, що ідеально пасують. Коли від хорошої кухні отримуєш повноцінний заряд щастя. Навряд чи будеш щасливий від швидкого перекусу з дешевого фастфуду.
Я люблю людей. Захоплених своєю справою людей, цікавих, з живим інтересом до життя, з широко відкритими очима. Я люблю вишуканих, незвичних, непересічних людей, людей теплих і привітних чи надто дивних і химерних. Людей, спілкування з якими тонізує і надихає. Людей з дивними звичками і хорошим смаком, людей всередині власних світів. Людей сповнених, тих, що чіпляють зсередини і запам'ятовуються на довго.
Я люблю людей любов'ю гурмана.
Тепер я знаю.

c13152ce77cc11e2af7822000a1fb04e_7

Думки

Jan. 20th, 2013 01:02 am
smugasta: (mushishi)
Багато працюю, рідко щось викладаю.
Маю квитки до Львова і Ужгорода :)


думки

Ми-6

Dec. 17th, 2012 09:09 pm
smugasta: (mushishi)

Між плетінням теплого шарфу, 
з запахом меду, на перламутрових стінках  мушель,
між рядками Хемінгуея, кольором чайного листя й імбиру, 
крізь невстигання і цю особливу зимову тишу і гулкість.
У цих густих вечорах, під ковдрою втоми щось всередині
тедітно, сонячними струнами.
Ледь чутно.
І місяць рогатий сьогодні ходив по місту.
Жолуді спали в купах торішнього листя.
Знайдені мушлі, спогади, тиша.
Вечір.
Щось всередині
Ніби корені й сонячні промені
ніби тонко росте трава.


Старі фото з блошиних ринків космічні й заспокійливі одночасно.
Клаптики далекого і невідомого. Дивного.


скан741

Мавка

Dec. 13th, 2012 04:47 pm
smugasta: (mushishi)
Птахи підпускають до себе ближче, 
Сніг тане на віях. Чай холоне в чашках.
Ніч довга холодна як ртуть невловима.
Бліде сонце сідає перепочити на даху й повертається назад в свою нору.
Небо надтріснуло й з нього сиплеться сніг і дивні дні.
Птахи сідають на підвіконня.
Холод просочується крізь рукави й за комір.
Сніг на волоссі.
Сніг. Холодний чай.
А глибоко в лісах старі верби заколисують мавок і духів.
І мавки і духи сплять, пливуть крізь цю дивну зиму,
крізь ранкові перельоти ворон,
крізь сірі дні, що так і не почалися,
крізь густу тишу і скрип дерев.
Колючі зорі.
Дивні дні.


скан737
smugasta: (mushishi)
Люблю, коли раптом випадає сніг. Приходить тиша і щось тепле, казкове всередині.
Запах кориці і мандаринок, гарячий шоколад, теплі сонячні кульки всередині.
Смак мигдалю і пляцків з яблуками.
Це ще дуже тендітно, майже нечутно за шумом недосипань і ритму днів.
Але тихі янголи сідають на плечі, малюються нескінченні орнаменти
і тихі усмішки в кутиках губ :)



Новорічна листівка для healthright.org.ua 

родина
smugasta: (Default)
За тиждень я повернуся додому.
Вриваю останні шматки цієї солодкої осені, цих срібних жовтневих дощів.
Доглянутий затишний світ, горгулі на вежах, святі в храмах, троянди плетуться по мурах,
червоні очі кущів шипшини, холодні смуги прозорого сонця на опалому листі, качки в озерах, в повітрі зависають бабки, духмяні вечори, допитливі очі вільшанок, довгі залізичні шляхи вздовж пасовищ з вівцями і коровами.
Чорний чай, пряний ель, випадкові запахи їжі в повітрі.
Співочі підлоги старих будинків, акварель на долонях, стриманість осінніх садів.
Ці теплі моменти акумулюються в мені, несу їх обережно, дбайливо.
Тут в храмах моляться за світ, що не матиме кінця, і усміхаються випадкові люди на вулицях, товстрі коти стережуть паркани, павуки тчуть пастки для мух, нечутко ходять руді лиси під вікнами.
Але, знаю, все іще буде, далекі мандри, теплі вечори і сонця в твоїх очах,
і місце, що буде домом, і час, що буде нашим.

IMG_3199


smugasta: (Default)
Час - така дивна річ.
Його так мало, щоб поміститися всій мені з усіма моїми мріями, бажаннями, роботами, навчаннями, прагненнями й мандрами. Час кусається, мов шерстяний светр.
Хочеться час проживати розмірено, приємно, щоб була і робота, і сніданки, і любов, і книга на ніч.
Бо все ж таки, як не крути, я встигну прожити лише одну долю - мою.


Поки росте росте герань...546121_458816934162646_1422816308_n
smugasta: (mushishi)
Повернулася з Великодніх вихідних.
випробувала новий (для мене) метод з листочками і результат дуже сподобався! :)
ПС. А ось та з сонцем - то є перша писанка моєї сестрички :)

295011_383958118315195_263782753_n

А зараз я роблю хитрий план як би так вжжжжих! І все зробити :)

Маяк

Jan. 19th, 2012 03:01 pm
smugasta: (Default)
А зимна стеля не дає без тебе спати
На стелі хтось мені показує кіно
Кіно про очі, шо самі міняють колір
Я все чекаю на останній епізод

Ті очі знов міняють колір
І руки знов тримають час
Я не шукаю вже нікого
Ніхто не зробить то без нас
(Скрябін)


Маяк (Холден Колфілд)




Дивні дні, холодний чай, 
сни, що пахнуть рибою і глиною.
Ранки, сумні, щемливі.
Скучаю.
Білі клапті снігу, небо розтріскане гілками тополь.
Дивні-дивні дні.

July 2014

S M T W T F S
   12 345
6789101112
13 1415 16 171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 20th, 2017 02:52 pm
Powered by Dreamwidth Studios