smugasta: (Default)
У Японії на Місяці живе чарівний кролик і товче в ступці рис для рисових коржиків.
Надихнулась новим номером Nation Geographic :)
кролик
smugasta: (Default)
Отже, наша мандрів до Грузії тривала 9 днів, з 5-го до 13-го квітня.
Головна мета - бачити нові міста, гори, людей, їсти смачну їжу, знайомитись з культурою, архітектурою, природою. Для цієї мети квітень видався прекрасним часом: пляжний сезон ще не почався, навколо дуже мало туристів, а отже більше уваги й дешевші ціни.

Ми прилетіли в аеропорт в Кутаїсі. Принагідно дякую візейру за чудові ціни!  І одразу ж попрямували до Батумі!
Головний транспорт Грузії - маршрутка: доступно, дешево, швидко, накурено і з шансоном. Найкласичніша маршрутка :)

60609_553226031388402_1038262819_n
Let's go! )
smugasta: (mushishi)
Є люди, що надихаюсь. 
Вони так добре і впевнено роблять свою прекрасну справу. Сам вигляд таких людей примушує усміхатися!

Я продовжую свою особисту алею зірок :)
(Першим був
Волт Вїтмен )


Девід Аттенборо - мій улюблений ведучий документаріїв про тварин BBC і вчений-натураліст :)
Одночасно підігріває неабияку цікавість до навколишнього світу і англійської мови :)
Я вдячна світу, що він створив таку людину :)


Sir David

22

Nov. 23rd, 2012 12:10 am
smugasta: (Default)
автопортрет


От і завершується ще один мій особистий рік.
Він був особливим. Часом до відчаю складним, часом тягнувся нескінченно довго, інколи надто стрімко летів, але це був чудовий неймовірний рік. 
Цей рік почався на Туманному Альбіоні, ми передражнювали смішних озерних мартинів на площі, а ті обурено дріботіли геть. 
Кількома місяцями згодом я вперше побачила океан. Та ще й який! Тихий! Хоч кожен океан магічний. 
Перша зустріч з океаном, най нетривала, то новий відлік часу у всіх внутрішніх галактиках.
Я вперше бачила секвої, моржів, білух, торкнулась сови, розпізнала мандрівних чорних гагар.
Цьогоріч я вперше була в літніх Карпатах, піднялась на свою першу вершину, прокидалась під дзвін овечих дзвіночків і мала сині від чорниць пальці.
Врешті, цього року я кохала, малювала й мандрувала. А що може бути прекрасніше?:)

Я вдячна Всесвіту за найближчих людей, за всі мої мандри, за натхнення, за ритм, за мелодії всередині, 
я вдячна за мушлі, шишки, фісташкове морозиво, за цікавих людей, хороші фільми, за музику, за книги, за випадковості, за сорок за моїм вікном, за дешеві авіаквитки, за дивні дні і тумани, за жовтневі срібні дощі, за холодну воду гірських озер, за солодкі сни, за натхненні ранки, за зустрічі, усмішки і сонця в твоїх очах :)
smugasta: (Default)
А десь там глибоко-глибоко в небі, крізь розріджену темряву й пронизливий холод, летить маленький перший Вояджер.
У цій безмежній самотності він летить уже 35 років, а все ще чує тихі сигнали з Землі.
Жаль, що одного дня він не відгукнеться й залишиться назавжди наодинці з Всесвітом.

вояджер-1.зм
smugasta: (Default)
Мені сняться неіснуючі люди і їх меблі. Прокидатися дивно, прокидаюся в тиші, ніби риба викинута хвилею на сушу.
Пропускаються яскраві враження крізь кристали внутрішньої будови сонячними зайчиками на поверхні душі.
Дивно і добре.

Тут можна невеличким паромом перетнути бухту і їхати крихітним потягом, якому сто років по довгому-довгому пірсу. Якщо дивитися крізь вікна майже іграшково потягу, то ніби їдеш прямісінько по морю.
І містечко таке крихітно-затишне, з смішними псами і запахом старого паперу в книгарнях. А ще, знаєте, з такими барвистими прапорцями між будинків.

Це місто пахне морем й індійською їжею. Сьогодні пахло сліпими дощами і сонячними смугами на опалому липовому листі. Осінь в якій колись народилася я має сумний запах мокрої кори осик...

Сюди приїздиш, з думкою про автентичне, про охайні будинки з чорними балками, про шумні паби з добрим елем, про гарну вимову літніх людей, про джеми, про після обідні чаювання. І бонусно отримуєш побачення з усім світом. Химерна квітка маракуї дивиться з огорожі дивним оком, сушені японські водорості, індійські прянощі, трансатлантичні лайнери, різні люди і сірі нахабні американські білки. Тут ширший світ, акумулюю це всередині.

Тут так близько море. Яхти похитують щоглами, нагадуючи про сміливі мрії.

І хоч так тендітно, так хитко і дивно, мені зараз добре, закохано й затишно.
Я вірю, все вдасця, з усім справимoся.


А це моя торба з совою :)
smugasta: (Default)
Спекотне середліття, 
за вікном цвіркун.
Коротка літня ніч шарудить між гілок чорних горіхів та осик.
Нечутно летить на полювання сова. Я просто знаю.
І сороки бачать свої блискучі сни.
Застиглі миттєвості. Музика. Десь далеко в океані пливуть-пливуть кити.


... )
smugasta: (Default)
Знайшла малюнок, який забула викласти.
Це товста цьотка і її товстий кіт.
Це було літо, Берселона, зелені смішні папуги і гарний парк.
Знаєте, інколи отак посеред зими вже не віриш, що колись було літо,
сонце пекло плечі, ріс бур'ян крізь розпечений асфальт,
було літо і море солоно дихало на мене все літо...)





Вчора закрила залікову сесію.
Ви-и-испалась, снились дивні сюжетні сни.
Слухаю Мобі, п'ю запашний чай, вирізаю лисичку, усміхаюсь :)
У мене все чудово.

А вчора, вчора я бачила місячні кратери і місячні моря, в яких плавають риби-місяці,
бачила Юпітер і 4 його супутники!:)
Юпітер, я знаю тебе в обличчя!
Загалом мені дуж сподобалось в обсерваторії.

Купила собі нову акварельку, називається неаполітанський жовтий, гарна назва, нє? )
smugasta: (Default)
Ісаак Ньютон і його яблука в умовах невагомості.



Я дивлюся фільми ББС про космос, планети, зорі, чорні дірі, про біосфери на марсі, місяцеходи та йонні двигуни.
Виявляється, я складаюся з порожнечі та мертвих зірок. У фізиці стільки поезії :)


July 2014

S M T W T F S
   12 345
6789101112
13 1415 16 171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 20th, 2017 02:47 pm
Powered by Dreamwidth Studios