smugasta: (Default)
Перед світанком, перед тим як починають співати весняні синиці. По закінченню ночі, коли всі перестали читати новини, дивитися стріми і хвилюватися. Коли місто заповнює нетривкий спокій. Я засинаю і літаю над містом, закриваю обличчя долонями і роблю вигляд, що цього всього немає, що це все не відбувається з нами зараз.


місто спить
smugasta: (Default)
Трішки тиші серед сьогоднішніх бурхливих подій.
дерево і місяць
smugasta: (Default)
читати_зм
Поговорімо про книжки.
Які художні твори ви вважаєте культовими, знаковими і найкрутішими для створення європейської (і американської ) літератури?
Не просто хороші книжки, приємні для читання, а важливі тексті, без яких картинка неповна.

мої варіанти )
Я спробую скласти свій список, але певна, що в ньому бракує багатьох пунктів, це більше думки вголос
Два найважливіших кита: антична література (Гомер, Езоп, Есхіл, Софокл, Евріпід, Вергілій, Овідій ) і Біблія.
Далі, хаотично:
Старша Едда, Данте "Божественна комедія", Шекспір, Джованні "Декамерон", Гете "Фаус", Сервантес "Дон Кіхот", Рабле "Гаргантюа і Пантагрюель", Гофманн "Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер", Бальзак "Гобсек", "Людська комедія", Стендаль "Червоне і Чорне", Мопассан, Флобер "Пані Боварі", Джек Лондон "Жажда жизни", Гемінгвей "Старий і море", "По кому дзвін", Вальд "Портрет Доріана Грея", Манн "Зачарована гора", Бернанд Шоу "Пігмаліон", Кафка, Маркес "100 років самотності", Сартр "Нудота", Камю "Чума", "Сторонній", Джойс, Гессе "Степний вовк", Екзюпері "Маленький принц"...
Байрон "Дон Жуан", Петрарка, Бодлер...
щось мені підказує, що варто дописати Пруста, але навряд чи настане той день, коли я його прочитаю.
Орвелл "Скотний двір", Замятін "Ми", Хакслі "О дивный новый мир"
Американське: Харпер Лі “Вбити пересмішника”, Селінджер "Над прірвою в житі", новели, Фіцджеральд "Великий Гетсбі", "Ніч лагідна", Драйзер "Американська трагедія", Едгар По, Вашингтон Ірвінг, Стейнбек
Російська: Достоевский "Преступление и наказание", "Идиот", "Бесы", Тургенев "Отцы и дети", Толстой "Анна Каренина", Грибоедов "Горе от ума", Булгаков "Мастер и Маргарита", Гончаров "Обломов", Чехов, ...
Українську напишу окремо, бо можна багато говорити про те, як вона вплинула чи не вплинула на світову культуру, але для моєї картинки світу вона важлива: Українська: Сковорода, Котляревський, Шевченко, Франко, вірші, Перехресні Стежки, Захар Беркут, Леся Українка, "Лісова пісня", "Одержима", поезія, Хвильовий, Йогансен "Пригоди вченого доктора Леонарда...", Земляк "Лебедина Зграя", Домонтович "Дівчинка з ведмедиком", Антонич, Багряний "Тигролови", Коцюбинський...
Десь посередині між українською і російською Гоголь.
Фентезі: Толкін “Володар кілець”
Фантастика: Жюль Верн, Бредбері "451 градус по Фаренгейту", "Кульбабкове вино", Азімов "Фонд", "Я робот", "Кінець вічності"
З сучасною плутаюсь зовсім. З української: Андрухович, Прохасько, Іздрик, Андрусяк...
Які ваші думки з цього приводу?

п.с. список оновлюється
smugasta: (Default)
Вересень - приходять затяжні дощі.
Ранковий холод, ранні вечори. Густіє темрява, холонуть зорі над містом.
І в квартирах прокидаються духи чайників!

чайнки
smugasta: (Default)
Осінні дощі. Тихий щем від самотньості. Тихими шорохами в траві.
Холодні вечори і небо стає все вище.
З’являється темп і трохи туги.


Як добре, що в світі є кому обіймати дерева.
Той, хто обіймає дерева.
обіймати дерева (1)_зм
smugasta: (Default)
Врешті решт я повернулася у це передосіннє місто. Всі шляхи замкнулися колом і знову вдома, серед знайомих людей, знайомих речей, трішки незнайома я.
Це літо було шалене й прекрасне: Берлін, Лондон, Сан Франциско, Нью Йорк, знову Лондон.
Гори, любов, океан, скелясті острови, неймовірно великі озера, річки, довгі сонячні дороги, добрі кити, друзі, джмелі, птахи, старі ліси, нові книги, перельоти, мушлі, затишні повільні човни, довгі вечори поряд, бурундуки і білки, довгі дороги пішки, нові міста, хмарочоси, музеї, мости, і все те,
що залишилося в мене всередині.
Я повернулася, і тут зовсім незвично, хоч знайомі сороки і осінь підкрадається геть моя.
Дякую всім, хто був зі мною, хто випадково зустрівся, всьому, що трапилося та випадково трапилося.
Дякую всім маленьким і великим подіям, що робили цей світ ближчим,
що змінювали мене зсередини.

IMG_3902

Коза

May. 25th, 2013 10:51 pm
smugasta: (Default)
Цікаво, що коза - це одна з тотемних тварин українців.
Взяти хоча б обряд "водіння кози" на Коляду. Дехто з фольклористів пов'язує козу з місячним культом, дехто з європейським символом плодючості.
Козу також вважають символом зв'язку з світом померлих предків. Напевно тому всі християнські легенди про створення кози приписують її авторство чорту :)


Де коза ходить, там жито родить,
Коза ногами, жито копами.
Де коза рогом, там жито стогом,
Де не буває, там вилягає.


де коза ходить
smugasta: (Default)
У продовження орнітологічної теми - портрет мускусної качки,
її ще називають індокачкою, натякаючи на її схожість до індика :)
качка
smugasta: (Default)
У Японії на Місяці живе чарівний кролик і товче в ступці рис для рисових коржиків.
Надихнулась новим номером Nation Geographic :)
кролик
smugasta: (Default)
А я продовжую рекламувати непересічні шкарпетки :)
Sammy Icon - божественні шкарпетки :)

шкарпеткибожественні
smugasta: (Default)
І будуть грози, знаєте, такі справжнісінькі грози з громами, блискавками і зливами,
і буде ввечері пахнути землею і сонцем, і солодко спатиметься з відкритим вікном (вітер гортатиме забуті книги),
і будуть довгі-довгі вечори й вечоріння, блуканнями містами, легкі сукні, кеди,
і будуть мандри, усмішки, сонячні смуги на підлозі.
Ви знаєте, я щороку дивуюсь, коли змінюються пори року,
коли повітря наповнюється новими запахами, коли лінії думок надломлюються і на зламах брунькуються свіжі ідеї й хороші вчинки.

Хороші передчуття, приємний ритм, вже скоро :)


весна
smugasta: (Default)
Наш світ замело снігом, розгойдуються за вікном тонкі хребти дерев. Довгі-довгі заплутані сни, ранкові читання хороших книжок, надихаючі плани, що пророщують всередині сонячні дерева.
Щастя, тихе й тонке.
Я закінчила 1-ий курс магістратури, маю багато роботи, бажань, ідей.
Відчуваю душу цього дивного міста, відчуваю, що люблю.
Цей світ потребує багато зусиль, але він того вартий.

Малюю весну, бо вона все ж таки прийде :)


766ad12c93cc11e29a4b22000a1fb593_7
smugasta: (mushishi)
Є люди, що надихаюсь. 
Вони так добре і впевнено роблять свою прекрасну справу. Сам вигляд таких людей примушує усміхатися!

Я продовжую свою особисту алею зірок :)
(Першим був
Волт Вїтмен )


Девід Аттенборо - мій улюблений ведучий документаріїв про тварин BBC і вчений-натураліст :)
Одночасно підігріває неабияку цікавість до навколишнього світу і англійської мови :)
Я вдячна світу, що він створив таку людину :)


Sir David
smugasta: (mushishi)

А ви знаєте, що зимовими ранками, коли всі ще сплять, 
коли тиша плутається між гілля дерев, ледь поскрипують смереки крізь сон,
виходять Чугайстри, дихають на замерзлі руки і заварюють травяні чаї.
А потім ходять горами-лісами. Й стелиться за ними туман: сон-трава, чебрець, іван-чай, 
ромашка, липа, шипшина, м'ята...
І птахи сідають їм на плечі.
Чабан-чай, цикорій, волошка...
І звірі йдуть за ними вслід.
Горобина, меліса, ялівець, полин, бузина, глід...
І тихо сніг поскрипує під ногами Чугайстрів,
ранки прозорі й холодні, повітря тверде мов лід
останні ранкові зорі, колючі з пронизливими поглядами.
Чугайстри п'ють чай і прижмурюють очі.
Рожа, сухоцвіт, терен, пустинник,
хміль, братчики, верес...


чугайсьо_зм
smugasta: (Default)
У лисиць м'які шерстяні вуха, тонкі лапи, дрібні сліди.
Вони виходять зустрічати зиму, 
їм зовсім не страшно.
Вони обертаються в ранковий іній, в пар від дихання, в скрипіння дерев, у колючі морозні зірки.
Вони носять в собі душі заблукалих людей.

скан691

Птахи

Oct. 22nd, 2012 04:08 pm
smugasta: (Default)
Якось я і Сашко ([livejournal.com profile] a235 ), прихопивши з собою велику буханку хліба, опинились в St James' Park, що в Лондоні. Цей парк не лише по-королівськи доглянутий і розкішкий, але домівка для багатьох видів птаства. 
Чи через нашу харизму, чи через хліб в руках, багато птахів захотіло з нами познайомитись ближче. Це знайомство було дуже приємним і захоплюючим, незважаючи навіть на те, що одна нахабна канадська казарка дзьобнула мені палець! потім ввечері нас чекало ціле детективне розслідування, щоб визначити, кого ж ми нагодували.
Отже, вашій увазі мій малесенький проект,
ось всі птахи, яких нам вдалося погодувати з рук :)

Сіра гуска (англ: Greylag Goose, лат: Anser anser)
Це досить поширена у світі птаха, багато сірих гусей було й на озері в парку, вони геть не бояться людей і довірливо витягують шиї, просячи ще їжі. Сірі гуси дуже соціальні, селяться великими колоніями й багато у чому їхня поведінка нагадує нашу. Цікаво, що саме сірі гуси надихнули маленького Конрада Лоренца стати великим натуралістом.
сіра гуска
Руда свистяча качка (Lesser Whistling-duck, Dendrocygna javanica)
Безсумнівно ці качки були найяскравішими з усіх. Їхнє яскраво руде оперення, сині лапки привертали багато уваги . Як ці качки свистять ми почули значно пізніше, певно за їжею їм не свиститься.
В природі ці качки активні переважно вночі, приховані темрявою вони їдять водорості і дрібних водних мешканців,  а судячи з того, що групу цих качок ще називають "tree ducks", вони не проти заднювати десь у дуплі.

свистяча_качка


ще 9 птахів! )
smugasta: (Default)
Про що ти думаєш, індіанцю, загублений серед цих чужих світів?
Про що ти думаєш, поки вода заливає цей ковчег?
Десь проростає насіння, десь тонка павутина, десь біжить поверхнею світу тонка тріщина осені.
Срібні монети ранку, 
мовчання знайомих птахів,
більше ніхто ніколи не повернеться.
Лиш запах мокрої осинової кори раптом в сні.

Про що ти думаєш, мій товаришу індіанцю?
Яких вовків ти годуєш в собі, які листи несуть тобі загублені листоноші все сотню років?

...поки руйнуються наші світи.

індіанець

July 2014

S M T W T F S
   12 345
6789101112
13 1415 16 171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 20th, 2017 02:46 pm
Powered by Dreamwidth Studios