smugasta: (Default)
Я не користуюсь сонниками, бо сни мої тчуть найвигадливіші майстри королівства, 
сни мої, загорнуті в тонкий папір, приносять найнепомітніші листоноші.

Мені снилось, що ліс, що темно,
що кров моя - лисиця.
На грудях у мене теплий клубок червоного хутра.

що долонями торкаюсь її хутра, 
що спить моя лисиця й бачить напівпрозорі сни.

 

 
пс. Перша спроба японської туші :) 
smugasta: (Default)
Питання до іспиту з еміграційної української літератури, вимазані в акварель,
сніги-сніги-снінжища за вікном.
І все це все ж таки має сенс.
І навіть похмурі ворони, холодно в ноги, міцний чай. Все це має сенс.


Деякі малюнки варто закінчувати згодом,
щоб згадувати ті вечори, коли починав малювати і чому не закінчив  :)





smugasta: (Default)


...звісно, бо гарний, харизматичний, особливий.
Але особливо, бо маєш такий живий інтерес до життя!
Дякую, що робиш світ більшим :)
smugasta: (Default)
Кажуть, в Австралії знайшли гіганського вомбата. Кажуть, що науковий світ здивований такою знахідкою.
Не здивованими залишитись засмаглі тубільці, що завжди добре знали, що якщо прикласти вухо до червоної гарячої землі, то можна чути глибоке дихання. Що увесь цей світ, час від часу колихаючись, їде на спині гігантсього вомбата, з чорними очима й пустелею в серці.

І хай усі забули, але ми, любий, знаєм, як і ті австралійські тубільці, що світ на справді цілісний, що саме через цю тісняву зустрічаються знайомі люди в незнайомих країнах. Ми ж насправді знаєм, що всі ці співпадіння, що всі випадкові дива, що всі ці довгі шляхи до здійснення мрій, що все це лише тому, що гігантський вомбат, несучи на собі цілий світ і пустелю в серці, часом тепло думає про нас.


акварель, ручки, олівці


smugasta: (Default)
я хочу жити в старому будинку з старими великими вікнами з яких лущиться фарба. Десь в глибинах міста, на заплутаних перевулках, про існування яких забувають люди й памятають бездомні коти. Коло таких будинків ростуть абрикоси, виші чи яблуні, стоять старі зїджені іржею авто і вічно сушаться чиїсь нічні сорочки. На даху сидять ворони на антенах, а в хмелі, що повив водостічні труби цвірінькають горобці.
У мене вдома буде багато книжок, жовте світло, ромашковий чай і товстий кіт. там скрипітиме старий паркет і пахнутиме чимось давно забутим. Там буде ранковий сон і довгі довгі осінні вечори. Там буде сніг на підвіконні, сухе листя в підїзді, скрипучі поштові скриньки.
А головне там буде розміреність і спокій.


олівці
smugasta: (Default)
Тобі снився дитячий сон,
таких дивний і хороший,
я усміхалась, коли ти його переповідав :)

акварель, олівці, коричневі ручки
smugasta: (Default)
Ви знаєте, в переходах продають нарциси в горщиках.
Йду собі на пари й милуюсь ) Такі жовті-жовті і пахнуть, одним словом - нарциси )
Люблю ці квіти, тішусь їм :)


акварель, туш
А ще мені згадалось, як два роки тому ти мені дарував гіацинт ) Він цвів і пах і досі живе зі мною :)
Сьогодні мені снитиметься, що приїхав ти і привіз нарциси в горщику і червону рибу :)
smugasta: (Default)
Сьогодні дивний довгий день.
Сьогодні дивний-дивний день.


А коли я виросту, ми житимем разом на самому краю світу,
і житимуть з нами наші коали і кольорові равлики.


Ти такий великий, мій особистий монстр...

акварель, кольорові олівці, ручки

Сови

Oct. 30th, 2010 01:42 am
smugasta: (Default)
Сови з британського посольства,
трохи сполохані, та все ж повні впевнених бажань і мрій.


(акварель, ручки)


Добраніч, мої тонкі всесвітні гармонії та межі,
дякуювсім, хто за мене дбає...)
smugasta: (Default)
А я нещодавно згадувала, що малюю акварельками лиш рік,
і що вони почалися минулої осені в Празі )
Це був перший обережний акварельний трамвай...)
А зараз я ходжу з бойовим набором фарб, пензликів і водою в манюній пляшці з-під віскі)

Малюнок присвячується людині, що допомагає робити кроки вперед і осіннім мандрам )


акварель, ручки
smugasta: (Default)
Контрабанда рослин (імбир і лаванда),
сліди равлика на долоні, маленький вирій для синиць всередині мене,
довгі погляди наутілусів, доторки скатів,
солоні нитки вітрів в найтонших голками хвої,
шишки, мушлі, копійки й зелені жолуді,
слова, мов триденний хліб, лежать на дні світу,
а Хундервасер носив різні шкарпетки й тепер його казками цвіте тюльпанове дерево в Новій Зеландії.
В літаку снився місяць і великі плямисті риби, такі як плавають в каналі в Salisbury ы клюють лебедів за ноги.
Повний місяць, цвіркунський оркестр грає музику тихої ночі,
все притихло й риби прикусили язики.
А десь там помаранчеві безвусі бджоли з міадзаківськими обличчями несуть кімнату вгору.
Десь моя осінь мережить час й чекає нагоди. Всього лиш нагоди.
Повертатися - це мистецтво.

(моя листівка)

(c) www.alexclarkart.co.uk

Накопичились тиші, дні з шелестом липи, нові ідеї, книги,
накопичився вітер і впевненість.

П.С. Дякую тобі за це літо, любий )
smugasta: (Default)
А взагалі тут затишно і добре
шурхотіти достиглою липою, гладити перехожих котів,
годувати в парку чайок, білок і голубів, бачити море.

А ще тут є велика-велика бібліотека, там можна ходити між стелажами, торкатись старовиннх книг, гортати, нюхати сторінки й брати з собою. Величезна кількість красивих книг - це моя слабкість )

А ось Альберт і Тукан )
Допомагали малювати - Сашко і Тас )


акварель, ручки
smugasta: (Default)
Величезний світ і його маленькі деталі, бо
"Кожен день - музей дрібниць"(с)


аквалель, ручки
smugasta: (Default)
Ну що б, здавалося, слова... (с)

Але коли вони намальовані - краще запам’ятовуються!
Боротьба за чистоту української мови в картинках. =)


акварельки, ручки

п.с. Це малювалось особисто, тому загальномовного, гостросоціального сенсу тут не шукайте )
smugasta: (Default)

(с)Maciej Duczynski

Десь твої теплі руки
_______гріють ранкове повітря,
Тут моя дивна осінь
_______________сипле за пазуху листя

Вересень стелиться ніжно
__впертим мовчанням неба
Я залишаю в ліжку
____сни загадкові про тебе


___Десь твої теплі погляди,
простір нанизують пошепки
Знову знаходжу спогади
_____клею в потерті зошити.

Падають стиглі каштани,
___В небі холодно хмарам,
Мої прозорі мрії,
______розродяться першим туманом.
smugasta: (я і корова))




картонка+нещасний Кондиляк+копійки+ручка-пензлик

бюджет роботи 44 коп.
smugasta: (Default)
Знову падає сніг, зблискує при ліхтарях,

а в мене всередині сонячне проміння,

Ми створили стільки казок - цілий світ :)
А в кишенях тумани й пухнасті мрії.

Жовта фарба, жовтневі дерева, випадково пропощені квіти.
Так багато можна зуміти, коли просто і дуже чарівно :)




полотно на картоні, 30х30, олійні фарби
фоткала: [livejournal.com profile] asazy =)
smugasta: (Default)

July 2014

S M T W T F S
   12 345
6789101112
13 1415 16 171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 23rd, 2017 02:49 pm
Powered by Dreamwidth Studios